Великдень, Паска, Пасха чи "куліч" — правильна назва святкового дня та випічки

Цього року свято Воскресіння Христова православні віряни відзначають 5 травня. Католики святкували Великдень ще 31 березня.

Як правильно називати свято, а також обрядову випічку — далі у матеріалі Новини.LIVE.

Великдень чи Пасха — як правильно

Велика кількість людей плутають назви свята та головних атрибутів і не знають, як правильно говорити: Великдень чи Пасха, куліч чи паска тощо. Це поширені помилки, яких можна уникнути, вивчивши кілька простих правил.

Головною стравою на святковому столі є паска — українська традиційна здобна випічка.

У багатьох словниках, зокрема у Великому тлумачному, Орфографічному, Словнику-довіднику з культури української мови, терміни Пасха та Паска вживаються у значенні свята Воскресіння Христа.

Термін Пасха використовується історично і походить від давньоєврейського слова Песах — свята давніх юдеїв, що символізувало "вихід із єгипетського рабства".

До того ж терміном Пасх(к) позначають "православний" Великдень майже у всіх мовах. Проте "Пасхи" немає у словнику української мови Б. Грінченка.

Термін "Великдень" є перекладом грецького терміну, який також позначає Воскресіння Христове.

Багато філологів вважають, що рекомендують вживати термін "Великдень" як більш стилістично привабливий. Хоча помилкою не буде жоден із варіантів.

Паска чи куліч — що ми їмо за святковим столом

Стосовно святкової випічки, то тут й історики, і філологи сходяться на терміні "паска". Слова "куліч" в українській мові немає. Також є терміни баба, бабка. У деяких регіонах використовується слово "колач".

Великодню випічку правильно називати лише "паска".

Тож, готуємось до Великодня і печемо паски!

Раніше ми писали про рецепт вологої паски з цукатами на вершках, яка довго не черствіє.

Ще вам може стати в нагоді рецепт ідеальної великодньої глазурі, яка не тріскається і не обсипається.