Україні порадили ховати заводи під землю — наскільки це реально

Будівництво заводів під землею — експерти проаналізували реальність такого варіанту для України
Жінка працює на виробництві. Фото ілюстративне: Pexels

Будувати захищені протиповітряною обороною економічні кластери та ховати заводи під землю радять Україні. Ці рекомендації презентуються як один із кроків, спрямованих на прискорення економічного зростання.

Про це йдеться у порадах Консультативної ради з економічної політики при Міністерстві економіки.

Читайте також:

Використання покинутих шахт як виробничих майданчиків

"Якщо засоби протиповітряної оборони занадто дорогі або недоступні з інших причин, є дещо нестандартний варіант — використання покинутих вугільних або соляних шахт (їх багато в усіх регіонах України). Багато міст також мають раніше побудовані підземні мережі. Деякі з них теж можна використовувати як виробничі майданчики", — йдеться у порадах.

Видання "Фокус" зібрало коментарі експертів з цього приводу. 

Владислав Банков

"Безумовно, така ідея доречна та можлива, але доцільна вона лише щодо виробництв, які неможливо розмістити за кордоном. Через додаткову трудомісткість, втрату часу, це доцільно для обмеженого кола виробництв, які не можна розмістити в сусідніх країнах", — вважає економіст Владислав Банков.

Дмитро Чурін

Український бізнес не може існувати ізольовано від глобальних ринків, відповідно, ідея будувати заводи під землею призведе до занадто високих цін на продукцію таких підприємств. Це зробить їхню продукцію неконкурентною на ринку, додає директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін. 

"Витрати будуть занадто високими, щоб потім їх якось окупити без дотацій чи грантової допомоги від міжнародних партнерів", — зазначив Дмитро Чурін.

Максим Орищак

За словами аналітика компанії "Центр біржових технологій" Максима Орищака, в історії існують окремі кейси створення приватних заводів під землею. Проте майже завжди приватні підприємства під землею — це унікальне технічне рішення, а не політична необхідність

"Сенс такого незвичайного розміщення полягав у високій вимогливості до вібрації. Під землею виявилось простіше створити необхідні умови. Інших таких яскравих прикладів небагато. Є чинні підприємства у Швеції. Наприклад, при шахтних роботах виявилося дешевше ремонтувати бурове обладнання на глибині, ніж підіймати його на поверхню", — пояснює експерт.

Щодо прив'язки підземної промисловості до війни, то першопрохідником тут була Німеччина у роки Другої світової війни. Потім цей досвід взяли європейські країни, США, СРСР, Японія.

"Найчастіше у підземних заводах займалися виробництвом авіаційної техніки. Це давало захист від авіанальотів та артилерійських ударів. Але виготовляли й іншу військову техніку. Тобто завжди йшлося про державні підземні підприємства, де комерційна вигода була другорядною", — пояснює Орищак. 

Олексій Кущ

На думку аналітика Олексія Куща, для виробництв, які не пов'язані з енергоємними чи хімічними процесами, будувати заводи під землею, можливо, має сенс.

"Звичайно, немає нічого неможливого, але я порівняв би ці ідеї з ідеями будувати підземні ТЕС. Теоретично це можливо, але на практиці настільки складно і дорого, що практично нереально. По-перше, ціна: такі виробництва коштуватимуть десятки мільярдів доларів. По-друге, дуже складні системи вентиляції та кондиціювання повітря, які вимагатимуть величезних витрат електроенергії. І з нашими проблемами в енергопостачанні це є недоцільним", — зазначив експерт.

Підсумки

За думкою Максима Орищака, наразі українська держава не має коштів для чогось масштабного. Бюджет дефіцитний, держборг зашкалює. Окремі підприємства, з огляду на заяви влади, вже працюють під землею, але не більше. Приватний український бізнес не готовий до таких масштабних інвестицій власним коштом. 

Олексій Кущ вважає, що присутній ще й психологічний момент. Тобто ініціативи щодо будівництва підземних підприємств, так само як і підземних шкіл, є спробою зробити війну частиною нормальності.

"Але це неприродно, війна ніколи не стане складовою нормального життя. А все, що є протиприродним — нежиттєздатно", — підсумував експерт.

Нагадаємо, в Укренерго також розповіли, чому енергетичну інфраструктуру не можна сховати під землю. За словами голови правління НЕК "Укренерго" Володимира Кудрицького, під землю можна сховати тільки окремі елементи енергетичних об'єктів, наприклад, системи управління.

Раніше нардеп Сергій Нагорняк заявив, що до початку опалювального сезону відновити всю українську енергетику не вдасться

Також ми писали, що в Укренерго розповіли про ймовірні сценарії розвитку подій взимку та дали рекомендації для домогосподарств щодо ефективного споживання енергії та забезпечення автономних джерел живлення.

ППО бомбосховище обстріли економіка завод укриття війна в Україні бізнес війна Український бізнес