Щоб не було позовів до ЄСПЛ: навіщо Україна відступає від прав людини та що зміниться для громадян

Днями Україна подала до Ради Європи детальний перелік прав та свобод людини, які тимчасово обмежені в країні через російську військову агресію. Серед них цілий перелік базових прав, передбачених Конвенцією про захист прав людини та основних свобод. Найбільше дискусій у суспільстві викликало обмеження права вільно володіти та розпоряджатися майном. Новини.LIVE розбиралися, як і за яких умов держава зможе вилучати майно, що зміниться для українців у питанні відстоювання своїх прав у ЄСПЛ та які ще права та свободи тимчасово "на паузі".

Які права та свободи в Україні тимчасово обмежені

Україна вкотре подала заяву про частковий відступ від Європейської конвенції про захист прав та свобод людини. Варто зазначити, що подібні повідомлення відправлялися до Ради Європи щоразу з моменту запровадження воєнного стану, а також після кожного продовження. Але без конкретики, які саме права обмежені. Цього разу в уряді вирішили уточнити їх. Серед них:

• Таємниця листування
• Невтручання в особисте та сімейне життя
• Свобода пересування
• Право вільно залишати та повертатися в Україну
• Право обирати та бути обраним
• Право проведення зборів, страйків
• Право володіти та розпоряджатися своїм майном
• Право підприємництва та право на працю
• Право на освіту

Іншими словами, усі вищеперелічені права, які має українець на підставі конституції та міжнародних конвенцій, можуть бути обмежені.

"Нових обмежень прав та свобод громадян немає"

Водночас багато прав та свобод і так були обмежені з моменту введення воєнного стану, тому більшість громадян України не відчує жодної різниці, сказав Новини.LIVE член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

"При введенні воєнного стану передбачена можливість тимчасового обмеження тих прав, які обумовлені ризиками військових загроз. Коли вводився воєнний стан, одночасно з ним обмежилися і права. У тому числі політичні, економічні та соціальні. Україна зобов'язана була інформувати про відступ від дотримання конституційних прав і свобод Раду Європи, а також ООН. І щоразу вона це робила через генерального секретаря. Те, що опубліковано і деталізовано зараз, то в ньому немає жодних нових обмежень прав та свобод", — сказав Новини.LIVE Веніславський. 

"Щоб не було позовів до ЄСПЛ"

Щобільше, як каже нардеп, член української делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук, у самій конвенції є стаття, яка дає змогу під час воєнного чи надзвичайного стану обмежувати права.

"По суті, воєнний стан і багато його пунктів — це вже обмеження прав. Наприклад, комендантська година — це обмеження пересування. І можливо хтось захоче подати до ЄСПЛ позов про те, що його зупинили в 2 години ночі й оштрафували за те, що він порушує комендантську годину. Хоча в нього є право на пересування... Тож ми таким чином страхуємося, щоб не було спаму та умовно 30 тис. позовів до ЄСПЛ ”, — сказала Кравчук.

Як пояснив нам Веніславський, саме право звернутися до ЄСПЛ в українців гарантовано навіть під час воєнного стану, але якщо українець вирішить подати позов до ЄСПЛ щодо порушення прав, передбачених Конвенцією про захист прав людини та основних свобод, то суд стане на бік України.

"Якщо йдеться про оскарження дій з боку держави, які застосовуються щодо громадянина та пов'язані з обмеженнями, про які йдеться у заяві, то, безумовно, ЄСПЛ вважатиме такі обмеження легітимними", — сказав Новини.LIVE Веніславський.

Що не так із забороною на виїзд за кордон

Водночас, як каже Новини.LIVE адвокат Ростислав Кравець, у разі обмеження прав все має бути зроблено у рамках Закону.

"Такими заявами Україна просто підтверджує, що відмовляється від дотримання Конвенції. А сама відмова від її дотримання, на мій погляд, не забезпечить уряду України переваги у разі судового розгляду в ЄСПЛ ", — сказав Кравець.

Насамперед це стосується заборони на виїзд чоловіків за кордон. "Якщо є Закон про обмеження виїзду за кордон, то це одна справа. Але сьогодні такого Закону немає. Тому всі такі обмеження суперечать Конвенції. Незабаром ми отримаємо відповідне рішення про розгляд справи в ЄСПЛ щодо заборони на виїзд за кордон. Воно може бути винесене вже у червні", — зазначив Кравець.

Вилучення нерухомості та авто не є порушенням прав

Найбільший резонанс та побоювання в українському суспільстві викликали норми щодо можливості вилучення майна та автомобілів.

"Що стосується майна, то йдеться, наприклад, що коли триває наступ ворога і потрібно зупинити просування, то може використовуватися приватна або комунальна техніка. Наприклад, самоскиди, щоб вирити окоп. Ось як це може використовуватися", — зазначає Кравчук.

При цьому порушенням прав такі дії вважатися не будуть, оскільки під час воєнного стану держава може застосовувати такі інструменти, каже Кравець.

"Звичайно, людині буде дуже неприємно, якщо її майно буде вилучено з компенсацією. Але для виживання України такі крайні заходи можуть бути застосовані", — сказав Кравець, додавши, що підставою для таких дій може бути рішення військової адміністрації, а також проведена оцінка майна, щоб і держава, і люди розуміли розмір компенсації, яку людина має отримати.

Зазначимо, що норму про вилучення транспорту прописано у Законі про мобілізацію. Згідно з документом, якщо людина має лише один автомобіль, його не вилучатимуть.

Телемарафон та свобода ЗМІ

Що стосується інших свобод людини, наприклад свободи вираження думок, то, як випливає зі звіту Держдепу США про дотримання прав і свобод в Україні за 2023 рік, за деякими винятками українці вільно можуть критикувати уряд публічно та в приватному порядку та обговорювати питання, які представляють суспільний інтерес, не побоюючись репресій з боку влади.

Але щодо ЗМІ та інтернету — справи набагато гірші. У звіті наголошується, що телемарафон забезпечив безпрецедентний рівень контролю над телевізійними новинами у прайм-тайм. На додаток, деякі ЗМІ повідомляли, що їх усунули від вигідних контрактів на наземне мовлення та про тиск з боку Офісу Президента ще навесні 2022 року.

"Уряд заборонив, заблокував або піддав санкціям засоби масової інформації та окремих журналістів, які вважалися загрозою національній безпеці або висловлювали позиції, які, на думку влади, підривають суверенітет і територіальну цілісність країни. Деякі спікери, які критикували уряд, також були занесені до чорного списку програм Урядових новин. Журналісти-розслідувачі, що критикують уряд, іноді піддавалися негативним кампаніям у соціальних мережах, іноді через дружні уряду канали", — зазначається у документі. 

У звіті також наголошується, що мали місце звинувачення, що уряд погрожував притягнути журналістів до відповідальності у помсту за їхню роботу. Крім того, деякі журналісти повідомили, що співробітники служби безпеки загрожували їм призовом на військову службу, щоб помститися за репортажі з критикою адміністрації.