Рік без Дмитра "Да Вінчі" — на Аскольдовій могилі вшанували пам'ять Героя України

7 березня — роковини пам'яті командира батальйону "Вовки Да Вінчі" та Героя України — 27-річного Дмитра Коцюбайла, позивний Да Вінчі. Він загинув у важких боях під Бахмутом рік тому назад — у 2023-му. Травми, які він отримав, виявилися несумісні із життям. 

Новини.LIVE побували на Аскольдовій могилі, де й пройшла урочиста панахида.

"Да Вінчі — один із найзвитяжніших воїнів в історії України"

Близько 10 ранку тут зібралися друзі, побратими й прості небайдужі українці. Панахида, слова пам'яті, опісля всі присутні співають гімн у пам'ять про полеглого героя та згадують про його сотні боїв у війні проти Росії.

Зокрема, волонтерка та медична координаторка прифронтового стабпункту Оксана Корчинська відмічає, що Дмитро — один із самих звитяжних воїнів України за всю історію України у боротьбі за країну протягом останнім 100 років. У нього був особливий дар — дар відданості своїй країні. 

"Україна у нього завжди була на першому місці. Завжди. Через це було непросто його родині і його коханій. Проте це страшний рік, біль — ще страшний. Більшість з нас молилися, тільки не Да Вінчі. З ним це не станеться. Він переживав важкі поранення. Одного разу у бою у нього влучив птур, я бачила це на планшеті. З ним на кілька секунд зник зв'язок, а потім він каже: "Все нормально, продовжуємо бій", — згадує медикиня.

"Він — людина епохи, людина-легенда. Воїн, герой. Таких як він — один на мільйон. На житті, на діях таких як Да Вінчі. Про його загибель мені повідомили друзі ще до того, як про це стало відомо офіційно. Але як завжди у таких випадках в це вірити не хочеться. Да Вінчі заглядав в очі смерті сотні тисяч разів і перемагав її. І він має жити далі", — додав Олександр Вдовиченко командир 72-ї бригади. 

"Цілий рік — страшна дата"

Батальйон "Вовки Да Вінчі", яким Дмитро командував до своєї смерті, продовжує воювати на найбільш небезпечних ділянках фронту  у складі 59-ї бригади, розповідає наречена Дмитра — бойова медикиня Аліна Михайлова. 

Відтепер — 7 березня, день загибелі Дмитра, не буде днем жалоби для воїнів батальйону. В цей день бійці прийматимуть посвяту добровольців — таким чином, справа Дмитра житиме. Саму ж Аліну вкупі тримає робота батальйону та продовження справи нареченого, зізнається медикиня.

"Сьогодні всі говорять страшну дату аж цілий рік. У якомусь часовому проміжку для мене його немає. Я не відчуваю цього часу, що пройшов аж цілий рік", — додала Аліна Михайлова.

Що відомо про Дмитра Коцюбайла

Дмитро був учасником Революції Гідності. З 2014 року він став на захист незалежності України, брав участь у боях в найгарячіших точках на Донеччині та Луганщині. Він став першим в історії України добровольцем, якому було присвоєно звання Героя України прижиттєво.

З початком повномасштабного вторгнення Росії бойова група "Вовки Да Вінчі" стала батальйоном, що увійшов до складу ЗСУ.

"Вовки Да Вінчі" брали участь у боях на Донеччині: у Соледарі, Берестовому, Серебрянці, Володимирівці та Бахмуті. На Луганщині — у Сєвєродонецьку, Лисичанську, Білогорівці й Кремінній, а також у звільненні Харківщини: Балаклії, Ізюма та Куп’янська.