ПАРЄ підсилює дії із захисту постраждалих від війни українських дітей — підсумки засідання
Поділитися
Парламентська асамблея Ради Європи приймає рішення та закликає світ докласти усіх зусиль для розшуку і повернення українських дітей, яких примусово було вивезено до Росії, Білорусі та на тимчасово окуповані території. Таке рішення ПАРЄ ухвалила на засіданні напередодні.
Про всі деталі засідання ПАРЄ розповіла журналістка Новини.LIVE з Франції Олена Милосердова.
Засідання Парламентської асамблеї Ради Європи
25 січня у Страсбурзі в рамках зимової сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) відбулися термінові дебати щодо становища українських дітей, які постраждали внаслідок російської агресії проти України.
До європарламентарів звернулася й перша леді України Олена Зеленська. За результатами дебатів ПАРЄ ухвалила резолюцію, а також низку рекомендацій до керівного органу Ради Європи — Комітету міністрів, які мають на меті пришвидшити та зміцнити зусилля міжнародної спільноти та самої організації у захисті українських дітей, зокрема пошуку та повернення дітей, викрадених з України.
Адже, зазначається у резолюції, "чим більше часу минає, тим менше шансів знайти цих дітей, що навіть може призвести до того, що їхнє становище стане непоправним".
При цьому підкреслюється особлива вразливість дітей-сиріт, які не мають допомоги чи законного представництва.
У нас немає 50 років на порятунок дітей
Звернення Олени Зеленської емоційно здавалося майже стриманим, але фактаж, цифри і конкретні історії дітей, які вона доносила до депутатів, навряд чи кого лишили байдужим.
Зокрема, що в Росії до українських дітей застосовують не лише психологічне, але й фізичне насильство. Що частіше врятувати вдається старших дітей, які можуть самі повідомити про себе, тоді як молодших дітей — безпорадних чи заляканих — знайти та визволити важче. Що з понад 19 тисяч дітей, які знаходяться в російському полоні, на сьогодні повернути вдалося лише 388.
"Такими темпами на їхнє повернення знадобиться 50 років... Але людина втрачає себе за менший проміжок часу. І ми відчуваємо це навіть з поверненними дітьми. Час проти нас. Днями російський диктатор наказав надавати викраденим українським дітям російське громадянство. Нам треба діяти швидше, насправді в нас немає 50 років на порятунок дітей. Навіть рік — це забагато для викраденої дитини", — сказала перша леді.
Принагідно, зауважила Зеленська, якщо у когось з міжнародної спільноти є ідеї щодо того, як допомогти вже поверненим дітям, Україна буде рада такій співпраці:
"Ми раді всьому, що компенсує нашим дітям "ями", побиття та погрози, які вони перенесли в Росії".
Дружина президента закликала всіх діяти швидше і згуртованіше. Зокрема, попросила долучитись національні парламенти:
"Маємо змусити РФ виконувати Женевську конвенцію і невідкладно надати вичерпні списки імен і місця перебування всіх українських дітей, які були незаконно депортовані".
По завершені промови першої леді новообраний Президент ПАРЄ Теодорос Русопулос, звертаючись до Олени Зеленської, запевнив:
"Ми будемо разом з вами, щоб знайти належне рішення для цього кошмару".
Жодна дитина не уникла наслідків війни
Головну доповідь щодо поточної ситуації зі становищем українських дітей підготувала і представила депутатка від України, віцепрезидентка ПАРЄ Олена Хоменко, яка наголосила, що жодна дитина не уникла наслідків цієї війни.
Вона констатувала наявність величезної кількості проблем: час проходить, а бюрократичні перешкоди та відсутність єдиних правових механізмів лишаються серйозними перепонами.
"Доля дітей, у яких немає належного правового представництва, є особливо складною, це велика проблема, тому що для них возз'єднання сімей — не є варіантом. І тут нашим основним принципом має бути найкращі інтереси дітей", — зазначила Хоменко.
Виступаючи перед Асамблеєю, доповідачка зауважила, що в рамках Плану дій Ради Європи для України "Стійкість, відновлення та реконструкція" (на 2023-2026 роки) можна реалізувати конкретні заходи із захисту та благополуччя дітей, на яких вплинула війна.
Серед наголовніших проблем Хоменко назвала відбудову домівок, будинків, у чому може допомогти Банк розвитку Ради Європи. Також йдеться про реабілітацію дітей, які мають травму війни, і в цьому велику роль, за її словами, можуть зіграти інші країни, приймаючи таких дітей у себе і надаючи їм неохідну медичну та психологічну допомогу.
Окрім того, Хоменко підкреслила важливість освітніх потреб дітей, зазначивши, що Росія зруйнувала в Україні тисячі освітніх установ, які потребують відбудови, а також необхідність побудови бомбосховищ, щоб врятувати дітей від майбутніх нападів. Це вимагає значних фінансових ресурсів, як зрештою і шкільні автобуси, і необхідність цифрових рішень, аби забезпечити віддалене навчання. Також важливим є визнання за кордоном українських навчальних програм.
Співдоповідачкою від ПАРЄ стала депутатка від Італії Сандра Зампа. Серед іншого вона підкреслила, що внутрішньо переміщені діти в Україні повинні в достатній кількості отримуватимуть нагальну гуманітарну допомогу і що про це йдеться у запропонованих до резолюції поправках.
Адже, наголосила Зампа, відповідно до даних ООН, план гуманітарної допомоги наразі отримав лише 53% від обіцяного фінансування.
"Ми повинні підтримувати зусилля всіх тих, хто надає гуманітарну допомогу і вже зміг допомогти 11 мільйонам людей в Україні. Але ми вважаємо, що 1,5 мільйона переміщених дітей і досі потребують нашої підтримки", — констатувала співдоповідачка ПАРЄ.
Про необхідність збільшення такої підтримки у своїх виступах говорили всі учасники дебатів, а деякі їхні пропозиції під час ухвалення резолюції приймалися з голосу.
Наприклад, усна поправка швейцарського депутата Пьєра-Алена Фрідеза про можливе збільшення закладених у проєкті резолюції 4,2 млрд доларів на потреби внутрішньо переміщених осіб, для підтримки постраждалих від війни громад в Україні, а також українських біженців і громад, що їх приймають, протягом 2024 року.
"Мета — посилити поправку, бо якщо ми будемо мати цифру 4,2 млрд — це буде досить конкретна річ. Тому я наполягаю, що збільшення в цілому "між 4 і 5 млрд" є необхідним. Це нам лишає місце для маневру з огляду на ситуацію, яка потребує багато фінансів, і ми не знаємо точно — скільки", — аргументував Фрідез.
Найкращі інтереси дитини, злочин геноциду, МКС та одноголосне "за" ПАРЄ
За резолюцію, прийняту на основі доповіді Олени Хоменко, Асамблея проголосувала одностайно (85 голосів), не було жодного проти чи такого, що утримався.
У документі ПАРЄ закликала національні парламенти послідувати її прикладу та ухвалити декларації та/або резолюції, які визнають депортації, примусові переміщення та необґрунтовану затримку репатріації українських дітей, у тому числі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та інших дітей без супроводу, що перебувають під контролем Російської Федерації, як злочин геноциду.
Так, стосовно примусового переміщення і депортації дітей на тимчасово окуповані українські території, в Російську Федерацію та Білорусь Асамблея констатує:
"Ці дії становлять воєнні злочини, злочини проти людяності і навіть... можливий геноцид, оскільки такі дії, як "включаючи вбивства та примусове переміщення дітей з однієї групи в іншу групу з метою русифікації, шляхом усиновлення російськими сім’ями та/або переведення до дитячих будинків під російським управлінням або приймальних пунктів, таких як літні табори", можуть бути визнані злочинними, відповідно до статті II Конвенції 1948 року про попередження злочину геноциду та покарання за нього".
При цьому в документі Асамблея визначає, що повернення до України депортованих і примусово переміщених дітей, зокрема, коли возз’єднання сім’ї є неможливим, відповідає принципу найкращих інтересів дитини. Ця позиція є особливо важливою, адже саме "інтересами дитини" спекулює Росія, намагаючись виправдовувати викрадення дітей.
Окрім того, ПАРЄ закликає розробити ефективний юридичний механізм повернення українських дітей, а також наголошує на дотриманні прав українських дітей, що знайшли тимчасовий прихисток за кордоном, зокрема й дітей з інвалідністю та позбавлених батьківського піклування.
Водночас Асамблея вітає зусилля України, включно з виконанням плану дій "Bring Kids Back UA" і створенням Міжнародної коаліції країн для повернення українських дітей, що є частиною мирної формули президента Зеленського.
Асамблея закликала держави-члени Ради Європи продовжувати підтримувати ініціативи Міжнародного кримінального суду, спрямовані на забезпечення невідворотної відповідальності Російської Федерації за військові злочини, вчинені проти українських дітей, та підкреслила важливість рішення МКС про видачу ордерів на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженого з прав дитини при президенті РФ Марії Львової-Бєлової.
Також ПАРЄ наполягає на запровадженні та подальшому дотриманні санкцій проти РФ і Білорусі, та включення до санкційних списків осіб, причетних до викрадення українських дітей.
Не оминули і пропагандистів. ПАРЄ пропонує державам-членам через свої компетентні органи оцінювати участь журналістів або інших представників ЗМІ в пропагандистських кампаніях, організованих РФ або Білоруссю щодо зазначених українських дітей, з метою застосування у таких випадках належних заходів, наприклад, відмови в акредитації та доступі до публічних заходів.
У цілому, документ достатньо великий і, ґрунтуючись на багатьох положеннях міжнародних конвенцій, приділяє багато уваги конкретним механізмам, терміновим заходам та рекомендаціям, що мають сприяти ідентифікації, встановленню місцезнаходження та поверненню дітей в Україну. А також захист їхніх прав, де б ці діти наразі не перебували.
Адже, наголошує ПАРЄ, дітей ніколи не можна використовувати як засіб тиску чи військові трофеї.
Читайте Новини.LIVE!
