G7 хоче обмежити банки, які допомагають Росії обходити антивоєнні санкції

Країни "Великої сімки" (G7) та Євросоюзу розглядають можливість посилення заходів щодо банків, які допомагають Росії обходити антивоєнні санкції. Заходи обговорюються напередодні червневого саміту G7 в Італії, на якому планується узгодити кроки щодо ефективнішого впровадження санкцій, введених проти Росії через її вторгнення в Україну.

Про це повідомив Bloomberg у п'ятницю, 31 травня, з посиланням на джерела.

Що відомо про санкції

Уточнюється, що обмеження стосуватимуться банків третіх країн, які використовують Систему передачі фінансових повідомлень Банку Росії (СПФС) — аналог міжнародної системи SWIFT. 

"Група семи" вже давно ставить собі за мету не допустити отримання Росією ключових технологій, що використовуються у виробництві зброї, пояснює Bloomberg. Однак Москві вдалося обійти багато з цих обмежень, імпортуючи заборонені товари через треті країни, такі як Китай, Туреччина, Об'єднані Арабські Емірати та держави Центральної Азії, часто через мережі посередників у кількох юрисдикціях.

Останнім часом увага була зосереджена на банках, які, ймовірно, допомагали здійснювати транзакції для таких закупівель. Загроза покарання призвела до того, що кілька банків посилили обмеження, внаслідок чого обсяг російського імпорту зменшився, розповіли співрозмовники агентства. Запропоновані Євросоюзом обмеження щодо банків, які користуються російською системою СПФС, є частиною нового пакету санкцій.

Нагадаємо, що деякі західні компанії, як, наприклад, Avon Products, Air Liquide і Reckitt, незважаючи на те, що планували покинути ринок Росії, вирішили залишитися. Причина у тому, що бюрократичні перепони зростають, а споживча активність відновлюється.

Раніше ми писали, що Японія запровадила санкції проти юридичних осіб з Росії за постачання озброєння з Північної Кореї. Японський уряд рішуче засудив такі дії та назвав їх порушенням безпекових резолюцій ООН.

Також Європейський Союз включив до списку санкцій проросійських українських бізнесменів Віктора Медведчука, Артема Марчевського та медіаплатформу "Голос Європи" (Voice of Europe). Таке рішення ЄС ухвалив за пропозицією Чехії.