Дрони на НПЗ — що буде з нафтогазовою сферою Росії

У березні Україна завдала дронових ударів по низці ключових нафтопереробних заводів на території Російської Федерації. Якими були причини такої атаки і якими будуть наслідки для Росії — читайте у сьогоднішньому матеріалі Новини.LIVE.

Березневий удар по російській нафті

Атаки українських дронів на об’єкти  на території Російської Федерації не були чимось новим і несподіваним. 2023 року безпілотні літальні апарати завдавали ударів як по промислових об’єктах, так і по військових цілях. Зокрема, однією із найуспішніших українських операцій став удар по військових аеродромах, на яких базувалися стратегічні бомбардувальники Ту-95МС та Ту-160.

Та у березні Росія пережила те, що ще не переживала за час повномасштабної війни. Йдеться про атаки на нафтопереробні заводи — у Ростовській та Рязанській, у Ленінградській та Нижегородській областях. Причому головна особливість цих атак була не в самому факті ударів по об’єктах нафтопереробної промисловості країни-агресора.

Як пояснив у своєму коментарі Новини.LIVE військовий експерт Дмитро Снєгирьов, особливістю цих атак є те, що вони були одночасні, тоді як 2023 року ті удари по російських НПЗ, які мали місце — це були одиночні удари. Чим же березнева атака стала успішнішою для України і проблемнішою для Росії?

Причини активізації українських дронів

За словами Снєгирьова, удари українських дронів по російських нафтопереробних заводах у березні 2024 року стали не випадковістю, а реакцією на збільшення рівня морського експорту країною-агресором нафти та нафтопродуктів. Експерт нагадав, що в останні тижні кількість вивезеної з Росії нафти якщо й не била рекорди, то наближалася до них.

Наприклад, тільки з одного далекосхідного порту Козьміно лише за минулий тиждень вийшли 11 танкерів з російською нафтою. Якщо говорити про тижневі показники, то це лише на 1 танкер поступалося рекорду російського морського експорту нафти з Козьміно. А взагалі протягом чотирьох останніх тижнів рівень продажу нафти у Росії зріс в середньому на 50 млн доларів на тиждень.

Тобто Російська Федерація знайшла варіанти, як обходити західні санкції, запроваджені проти нафтогазової сфери країнами Заходу. І в цей момент свій удар по цій сфері завдала Україна. А для того, щоб він, цей удар був максимально ефективним і болючим для росіян, атаки відбувалися одночасно на кілька ключових нафтопереробних заводах. Бо це посилювало ефект і не дозволило б переключити канали постачання і переробки вуглеводнів.

Втрати країни-агресора

Що ж отримала Росія після березневих атак — які, на думку Дмитра Снєгирьова, будуть продовжуватися і надалі, саме тому, що Україна отримала відповідний результат. По-перше, загальний збиток нафтопереробної галузі Російської Федерації є досить серйозним. Пошкоджень зазнали близько 12% усієї галузі — тобто кожен восьмий барель нафти не потрапив на переробку і не відправився на експорт, врешті-решт не приніс країні-агресору валюту, потрібну для продовження війни проти України.

Та, крім таких загальних успіхів — бо ж били українські дрони не по будь-яких НПЗ, а по одних із найбільших в російській нафтовій галузі — є і конкретні результати, які є ще показовішими у контексті боротьби із економікою путінського режиму.

Дмитро Снєгирьов нагадав, що один нафтопереробний завод, Новошахтинський (до якого мала відношення дружина колишнього українського нардепа і головного проросійського діяча України Віктора Медведчука Оксана Марченко; зараз це підприємство належить російському холдингу "Петон"), який є найбільшим підприємством галузі у південній частині Російської Федерації — взагалі закрився на ремонт.

Атаки будуть продовжуватися

Причиною стало те, що український дрон спрацював дуже влучно і дошкульно, влучивши у теплообмінник, без якого повноцінна робота підприємства просто неможлива. А це, підкреслив експерт, у свою чергу означає, що оператори дронів, які брали участь у березневій атаці на російські НПЗ — били не наосліп, не просто по території підприємств, а чітко знали найвразливіші точки на території заводів.

Усе це означає одну просту річ. Ці атаки були добре підготовлені, і, зважаючи на серйозний успіх, триматимуть і надалі. А Росія і невдалими спробами завадити українським дронам, і істеричною реакцією Кремля у виконанні Дмитра Медведєва (якого зазвичай відправляють просто полякати супротивників, якщо Володимир Путін не має жодних конкретних планів удару у відповідь) — продемонструвала усю вразливість і нездатність захистити свою власну територію.

І не просто територію, а ключову для виживання і продовження війни галузь. Тож можна сказати, що українці таки намацали "ахілесову п’яту" путінського режиму — і тепер будуть бити у ці точки до того моменту, поки повністю не зруйнують нафтову галузь країни-агресора. А що буде після цього, після втрати головної бюджетоформуючої і бюджетонаповнюючої галузі, спрогнозувати неважко. Особливо зважаючи на те, що навіть до ударів по НПЗ, за перші два місяці 2024 року, було витрачено понад 90% коштів, які у держбюджеті РФ були заплановані на увесь рік.