Чому і коли варто подавати до суду задля компенсації за втрату житла

В Україні деякі власники пошкодженого та зруйнованого житла подають до суду, аби отримати компенсацію. Особливо в тому випадку, якщо документи на житло були втрачені. І люди виграють подібні судові процеси.

Чому не варто боятися подавати позов до суду, пояснила Голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга Народу" Олена Шуляк. 

Компенсація за втрачене житло 

Позов до суду можна подавати у випадку, якщо житло не було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухомість (ДРРП), а самі правовстановлюючі документи були втрачені. Боятися судів, а також негативних рішень для позивача не варто, вважає Шуляк. 

За її словами, позитивні рішення виносять у більшості справ, сам судовий процес займає здебільшого до трьох місяців і для позитивного рішення потрібен мінімально обов’язковий обсяг доказів.

"Це актуально для кількох розповсюджених випадків, коли єдиним способом підтвердження права власності на нерухоме майно залишається судовий", – сказала Шуляк. 

Тож, подавати до суду варто коли: 

• людина втратила правовстановлюючий документ на житло, набуте до 2013 року;
• у Державному реєстрі речових прав на нерухомість (ДРРП) немає відомостей про право власності; 
• неможливо отримати доступ до архівів БТІ і до нотаріусів, які видавали чи оформлювали  документ про право власності.

Одним з найголовніших переконливих висновків таких судових справ для потенційних позивачів, за  словами нардепки, може бути той факт, що такий спосіб захисту не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах. Тобто суд має встановити, що правовстановлюючий документ дійсно існував.  Вона додала, що такі  суди тривають швидко, до трьох місяців. 

"Ми бачимо, що тривалість таких судів до 4 місяців була у 15% випадків. При цьому чинниками більш тривалого розгляду були залучення до розгляду третіх осіб, вимога судом доказів, заміна неналежного відповідача на належного", — пояснила Шуляк. 

Вона додала, що оскільки компенсація "єВідновлення" поки не поширюється на майно, розташоване на тимчасово окупованих територіях України, у 2023 році згадка про намір отримання компенсації з боку власників такого житла фігурувала у 9 рішеннях — всі вони прийняті на користь позивача. 

"Це, зокрема, може свідчити про бажання постраждалих власників заздалегідь вирішити питання верифікації власності на пошкоджене та знищене житло", — зауважила Шуляк.

Як ми писали раніше, за словами Шуляк парламентарі розглядають можливість покращити житловий фонд і позбутися хрущовок. Можуть добудувати старі будинки або знести цілі мікрорайони. Такий документ у ВР презентують за кілька місяців.